Янгол крила свої склав,
Бо втомлений він Раєм:
Ніколи він в житті не мав
Того, що смертний має.
Голіруч серце він виймав
З грудей своїх нетлінних.
Нікого він, крім Бога не кохав,
І не шукав у тому винних.
Лячно Всесвіт пережити,
І хочеться хоч раз в житті
Безсмертну душу загубити
І тихо зникнути на самоті.
Додолу очі опустити
І шукать серед людей
Єдину ту, що мав любити –
Хай буде Бог тому суддєй!
Зробив він крок до люду,
Та янгольське клеймо вже на чолі,
Але шукатиме завжди і всюди
Частинку серця на землі.
Загублена душа
© Copyright: Акай Хана, 2012
Свидетельство о публикации №112041305966
Свидетельство о публикации №112041305966
Рецензии