Розбито серцем кожен день буття,
Я йду за спалахом надії.
Страждання я міняю на взуття
І подих на забуті кимось мрії.
Жадане сонце з’їло небо,
Перетворились сльози на вино.
Кохання дивне – це ж так треба,
Щоб керувало у житті воно?!!
Вустами лину я до тебе
І п’ю жаданий сік життя.
І одягом зриваю з себе
Печаті вічного я небуття.
Ти янгол з чорними очима,
За котрі я усе віддам!
Ти крила маєш за плечима,
Що відростив собі ти сам.
Ти дивна суміш почуттів:
Тебе кохати вельми тяжко,
Бо ти дарунок тих світів,
Що осягнути дуже важко.
І шкода доторкатися руками
Твого тендітного лиця:
Лише голодними та спраглими вустами
Довести діло до кінця...
Твоя душа – небита карта
На дні безмежної колоди.
Але за неї вмерти варто,
Бо вбити серденько не шкода.
20.02.09
Дивна сумiш
© Copyright: Акай Хана, 2012
Свидетельство о публикации №112041305912
Свидетельство о публикации №112041305912
Рецензии
Красиво сказано. Но хотелось бы и перевод, а то я украинский подзабыл.
Кейнн 13.04.2012 15:32 • Заявить о нарушении
Кейнн 13.04.2012 15:32 • Заявить о нарушении