Хрест
Стискаєш міцно ти долоні,
І сльози припиняють біг.
Гаряча куля вже у скроні,
Бо зупинитись ти не зміг.
Тремтять вуста вологі
І пристрасно палають очі,
Але не маєш більше змоги
Приходити у сни щоночі.
І важко дихати поволі,
Бо серце ритм збиває.
Навіки в хроніках у Долі
Кохання наше ми з’єднаєм.
Мене тобі не вистачає,
Бо цілі ми лише разом.
Життя, мов гроші, витрачаєш:
То мріями, то міченим тузом.
Не встиг сказати вчасно,
Що все життя прожив дарма.
Залишилось одне не ясно –
Мені містечка в нім нема?
Складаєш знов ти заповіт,
Який лише єдине слово,
Лише одне – то цілий Світ,
Де смерть нас поєднає знову.
Так соромно підвести вії,
Або зрослись вони з очима?!
Чесний погляд – як в повії:
Цей хрест нестимеш за плечима.
21.02.09
© Copyright: Акай Хана, 2012
Свидетельство о публикации №112041305840
Свидетельство о публикации №112041305840
Рецензии