Про супер-вiрш для приманювання читачiв
Писатиму я про оголену жінку.
Не вабить людей ні мораль, ні чесноти.
Зростати духовно – то зайві турботи!
Тож я оспіваю «трагедію» хвойди,
Аналіз провівши не згірше від Фройда.
Сюжет закручу в галактичні спіралі -
Нехай поридають читаючі кралі!
І зронять скупеньку сльозину мужчини,
Таку як еЛГе забажавши дружину.
Та – байдуже! Можуть бажання й не мати –
Аби лиш хотіли той віршик читати!
Від заздрощів луснуть відомі поети,
Бо ж твір читачі розметуть як котлети -
Журнали із віршем потруть, аж дірками
Обкладинки вкриються із сторінками.
І приймуть мене в найвідоміші спілки,
Де будуть усі танцювать під сопілку
Мою і співатимуть щирі осанни,
Немовби мій вірш їм солодший від манни!
І створять мої шанувальниці клуби,
Де сохнути будуть в жазі аж до згуби!!
І нижню білизну в листах надсилати
У мене закохані будуть дівчата!!!
І премію Нобеля вирішать дати
Мені!!!...Якщо лікар дасть вірш дописати...
:-)))
2012
Свидетельство о публикации №112041209172