Кохання
А з нею – сподівання і надії.
Що з того, що у косах сивина…
Бач, серце ще бажає, розум мріє…
Закрию очі – наче молода,
закохана, вродлива і грайлива.
Не знаю ще – кохання – то біда…
Кохання – наче посмішка мінлива.
Кохання… Не кажіть це слово
проти ночі…
Вона безбарвна. А навкруг – весна.
Душа кудись все рветься і тріпоче –
що з того, що у косах сивина…
Свидетельство о публикации №112041208108
Самi ж кажете, панi Свiтлано, що лиш смержив очi й ти
молодий, коханий й закоханий!!!
I немае тут нiякоi перешкоди.
================================= З насолодою завжди читаю
украiнськi вiршi - це ж пiснi !
Дякую мiллiон разiв. Й цiлую рученьки!
Геннадий Банников 06.10.2012 16:52 Заявить о нарушении
З подякою та дружньою посмішкою - Світлана
Светлана Давыдова Украина 06.10.2012 20:39 Заявить о нарушении