Ц! лунок...
Легким подихом вітер розвіяв самотність,
І оживають навколо дерева і трави...
І розумієш маленької квітки вагомість,
Ніжно цілуєш її, та не задля забави...
Як пояснити цієї краси неповторність?
Як осягнути чарівний зв"язок небувалий? -
Ніжної квітки й людської дитини свідомість
Доторком губ у цілунку на мить поєднались...
1993
Свидетельство о публикации №112041205930