На присмак наче сум
У серці електричний струм.
Торкається моя надія
Всього тендітного, як мрія..
Я не твоя – мовчи, молю…
Але ж кохаю, так, люблю!
Я пригадаю все, що зникло.
Мовчання-відповідь – я звикла.
Я тільки кров твоя, я мрія,
Я тільки звук, одна надія,
Я тільки янгол, та без крил,
Бо вже злетіть не має сил.
Нічого страшного, нічого…
Нічого справжнього із того,
Що спричиняє тільки біль
І серце роз’їдає, наче гниль.
Світ помер, нема надії.
Заплющив очі: всюди вії…
Ти один у порожнечі серця:
Воно до тебе обізветься:
Я тільки кров твоя, я мрія…
Я тільки звук, одна надія,
Я тільки янгол, та без крил,
Бо вже злетіть не має сил…
24. 10. 09
***
© Copyright: Акай Хана, 2012
Свидетельство о публикации №112041100443
Свидетельство о публикации №112041100443
Рецензии