Мій янгол більше не мовчить:
Від болю, бідний, він кричить.
У серці те, що зву: «Любов»:
Вона не спить, шумить-бо кров.
Гаснуть зорі – сивий світ…
Вогонь горить і тане лід.
Гаснуть зорі – всюди ніч:
Життя така буденна річ.
Нема надії на повстання:
В очках читаю я мовчання.
Не хочу я, щоб були ті,
Хто поряд лиш насамоті.
Я так благаю про натхнення,
Не вистачає серцю рвання,
Бо знаю, це лишень слова:
Вони зів’януть, мов трава…
Всі кольори поглине небо.
Мій відчай в пляшечці плацебо.
Коштовне те, що має ціну:
За нього я, мабуть, загину.
У тілі згустком сум.
Як привід – електричний струм:
То відповідь на всі питання,
А все, що після – то мовчання.
30.10.09
Мовчання
© Copyright: Акай Хана, 2012
Свидетельство о публикации №112041100386
Свидетельство о публикации №112041100386
Рецензии