За що страждаю поясни,

За що страждаю поясни,
Навіщо повірив я тобі,
За що мені ці серце муки,
Покохавши твої лагідні руки.

Твоїх очей чарівний блиск,
Що отруїв мій розум,
Ти поглинула мене, всього й відразу,
Я вже не розумію що кажу.

Зізнаюся. Покохав тебе відразу,
Як побачив в перший раз,
Тоді я не наважився тобі сказати,
Що заради тебе готовий душу віддати.

Тоді в одну мить моїм коханням стала,
Навіки причарувала,
Чарівним зіллям мене напоїла,
Своєї посмішкою всі мої негаразди вбила.

Тепер я поряд назавжди,
Але чогось й досі я страждаю поясни,
Молю тебе не залишай тут гнити,
Обіцяю все життя тебе любити.

Бо ти є та єдина, що
Дороше в світі,
Бо ти є тою зіронькою, що
Для мене світить з неба.

Тобою як в мандрах блукаю,
Твій аромат біля себе відчув,
Коли навіть тебе не обіймав,
І в цю мить собі сказав, кохаю.
 
Ти серце палке полонила життя,
І білі плями в душі, залила справжнім почуттям,
В тобі є той вогник, що видно вдалині,
В  тобі є честь, епохи рицарів тоді.

Я б вже хотів, щоб закінчилась розповідь моя,
Але моє кохання, сильніше за будь які слова,
Додам останні строки, що в моєму серці займає окреме полиця,
Ці останні слова хай почує твоя віра в кохання.

Хай залишиться слід, що ні зійде ніколи
Я тебе кохаю, і ці слова дороше за мільйони, що не потрібні,
І скажу, що залишусь тільки з тобою,
І проживу своє життя тільки в твоєму колі.