Повиростали дiти...
У небо заглядають на зорі.
Червоним маком у зеленім полі
Родився ранок в росах на ріллі.
Минулих днів подій не пережити?!.
Не зміряти кохання глибину?!
Я, мамо, вчуся як без тебе жити!?
Як людям нести свято та весну!?
Цвіте калина. Донечка зростає.
Вінчається над річкою лоза
Дитячий погляд душу звеселяє.
А на очах непрошена сльоза.
Минулих днів подій не пережити?!.
Не зміряти кохання глибину?!
Я, мамо, вчуся як без тебе жити!?
Як людям нести свято та весну!?
Роки злітають. Доля дозріває
Калини присмак обійняв уста.
Та у житті на путь нас навертає.
Твоя Любов велика та свята.
5.03.2012.
Свидетельство о публикации №112041003473
Вера Кухарук 02.05.2012 15:44 Заявить о нарушении