Зранку Сонце ласкаво світило
Й непомітно за хмари сховалось…
Дощиком Землю Небо кропило,
Щоб в квітневе вбрання одягалась.
Хвильками лине запах духмяний,
Ніздрі лоскоче духом буремним…
Пнуться навшпиньках вгору тюльпани
Пір’ям тугим соковитим зеленим…
Бруньки бузку й абрикосів набрякли,
В інших деревах – напружені м’язи,
В них просинаються сили Геракла,
Китички цвіту розпушують в’язи…
Заметушились шпаки і синички,
Гави і дятли, ворони й сороки –
Їх вже не кличуть людські годівнички,
Досить в Природі харчів і мороки…
Нині вербичкою в місті торгують: -
Як же краси постраждало багато!
Дивно, як люди Природу «шанують»…
Вербна Неділя – знівечене свято…
07.04.12
Напередоднi свята
© Copyright: Любовь Берегиня, 2012
Свидетельство о публикации №112041010249
Свидетельство о публикации №112041010249
Рецензии