Війна на духовному фронті,
Де думкам немає кінця...
Важливо, де сам, в якій роті,
Чи з Богом проводиш буття?
Коли вже ти з Богом, ні страху,
Ні відчаю в тебе нема.
В печалі зіниці? Звичайно,
В волоссі давно сивина.
А жити так хочеться довго
У колі своєї сім'ї!..
Земля наша рідна убога
Рахує вже роки мої...
Померкла краса, вся зів'яла,
Та в грудях душа лине ввись,
Вона за роки всього взнала,
Та вірує в краще. Кріпись!
Кріпись, мій синочку, мій рідний,
Настане ще радісна мить!
Не буть на шляху ти безплідним,
Хай в небо молитва летить...
09.04.2012
Натхнення від:http://www.stihi.ru/2012/04/06/3588.
Крiпись, синку!
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2012
Свидетельство о публикации №112040905400
Свидетельство о публикации №112040905400
Рецензии