Мов хмари...

Мов хмари, травневі сади повисли
Зітхання і рухи бринять бентегою
Жіночі коліна, мов маршальські лисини
Плекають немудру свою стратегію

В розбитих ночей неживому світлі
Нап*явши на чола вінки фантазмів
Роденівські каменелиті мислителі
Сидять над безоднями унітазів


Рецензии