Июнь
Мы шли степями без дорог.
Цветы июня – повсеместно
Твоих касались нежно ног.
И ястреб долго плыл над нами, –
Чего он плыл, чего хотел?
Хлеба взлетали ввысь сверчками,
От солнца вдруг позолотев.
Я цвёл тобой. Свершилась небыль.
И ты светилась вся во мне.
В твоих глазах качалось небо
С коварным ястребом на дне.
ЧЕРВЕНЬ
І не жона, й не наречена –
Ішли степами без доріг.
І божевільні квіти червня
Тобі тулилися до ніг.
І яструб довго плив над нами, –
Чого він плив, чого хотів?
Зринали в небо цвіркунами
Жита, від сонця золоті.
Я цвів тобою і для тебе,
І ти світилася в мені.
В твоїх очах гойдалось небо
Із хижим яструбом на дні.
(Борис Мозолевський. Поезії. –
Київ, 2007. – С.263).
Свидетельство о публикации №112040911317
Ольга
Ольга Егоршина 04.11.2013 13:01 Заявить о нарушении