І знову за вікном веселе літо,
Та спогади сумні воно несе.
А сонце в небі сяє, пахнуть квіти,
Примушують забути про усе.
Але цей біль невимовний розлуки
В моїй душі вічним вогнем пала.
Не побажаю я нікому мУки
Ті пережити. Що сама перенесла.
Ні, я тебе ніколи не корила,
Та і тепер цього я не роблю.
До тебе ж я нікого не любила,
І не повірю в те, що полюблю.
Не маю права іншого кохати,
Доки в моїй душі єдиний - ти.
Краще було б мені страждань не знати,
Але від долі, любий, не втекти.
Тому нехай на пам'ять зостається
Усе найкраще – сльози геть з очей!
Пройдуть літа, напевно, біль минеться
І я скажу: «Summer is fine today!»
17.03.1998
И снова за окном...
© Copyright: Валентина Шеремеева, 2012
Свидетельство о публикации №112040810925
Свидетельство о публикации №112040810925
Рецензии