Ласкавко, зглянься на замерзлу душу...
У зимнім світі день, як ночі смоль.
Я мрійного спокою не порушу,
В очах твоїх погрітися дозволь!
Усе в імлі, а ти, як ранок гожий,
Травнево сяєш усміхом ясним.
Не став між нами, люба, загорожі
З високим частоколом і рясним.
Не відганяй суворою бровою
Незграбно-щирих залицянь моїх,
Бо що було, те заросло травою,
З роками закотилось, як горіх.
Душа моя без тебе ледь не вмерла,
Захиріла, занудилась одна,
До тебе, рідна, руки розпростерла...
Чи поєдна?
2.04.2012
Свидетельство о публикации №112040810779
Ви - живий словник дуже ліричної української мови)
Ира Сирена 19.04.2012 10:26 Заявить о нарушении
Вам дякую)
Ира Сирена 19.04.2012 11:19 Заявить о нарушении