Я його за очi покохала,
За розлiт над ними чорних брiв,
Радiсть в сердцi наче вирувала,
Тiльки не знаходила я слiв.
Сердце – переповнена криниця,
Та якби ж хоть раз ти заглянув,
Погляд твiй неначе блискавиця,
У водi глибокiй потонув.
Та на лихо твої чорнi очi
Задивились в iншi голубi
I розбили мрiї тi дiвочi,
Да ж знайду порадоньку собi?
Серце, серце, що ж менi робити?
Щастя я в коханнi не знайду.
Чом ти доле дала полюбити
Чорнi його очi на бiду?
Я його за очi покохала
© Copyright: Лисняк Лидия, 2012
Свидетельство о публикации №112040707252
Свидетельство о публикации №112040707252
Рецензии