Одного сонячного ранку
Я запримітила таксі.
І зрозуміла – не так просто,
Бо ми були уже на ти.
І того ранку, чи півночі,
Чи того сонячного дня
Хтось цілував мені волосся.
І я була уже не та.
Не та розмова і зітхання,
Уже не тихий серця стук,
А тільки пристрасні цілунки
І твій медовий шепіт губ.
Неначе сонце засіяло,
Весна уже прийшла в наш дім
І тут уже так мирно стало,
Бо хтось шептав мені: повір.
07.04.2012
Одного сонячного ранку...
© Copyright: Антонина Кашуба, 2012
Свидетельство о публикации №112040711758
Свидетельство о публикации №112040711758
Рецензии