Іржавиш, Ірино, іржавиш, як бритвочка в ванній.
Чого не торкнешся - гарячі сліди теракоти.
Чого тобі треба? Санґрії, рим, панакоти?
Чим би дитина не бавилась... Тільки без ранів!
Замкнулась, як коло, колодка на дверях-губах.
Зірви, ніби пірсинг, червоним салютом волання.
Не перша кривавиш, не перша і, ні, не остання.
Лиш не будь Нагасакі... Не треба! Ти чуєш? БАБАХ!
Iржавиш, Iрино...
© Copyright: Словолюбка, 2012
Свидетельство о публикации №112040711026
Свидетельство о публикации №112040711026
Рецензии