Кохаю

Нехай там буде дощ і сніг, і ще щось, я не знаю...
Та знаю: лиш тебе одну до смерті я кохаю.
Нехай не маю я житла, нехай авто не маю,
Та все одно, попри усе, одну тебе кохаю!

Нехай сьогодні я – поет, лиш думкою літаю,
Тобі дарую цілий світ у пісні, що співаю...
Ношу в собі ім’я твоє, твій голос пам’ятаю
І... просто на стіні пишу, на сірій, що КОХАЮ.

Тебе кохаю як весну, як сонце, цвіт розмаю,
Тобою мрію і живу... Люблю тебе, кохаю...
Вже іншу я не полюблю, не зможу. Я це знаю,
І хоч така далека ти, я все одно кохаю.

Відходять пізні поїзди. І вітер не вщухає,
І хоч далеко до мети, - на те я не зважаю.
Нехай хоч шлях мій – все життя. І цілий вік до Раю,
Назад немає вороття, бо я тебе кохаю...

В житті любов є лиш одна, а іншої немає,
Вона – то вічності струна, нікуди не зникає.
Крізь роки пройдемо удвох, нехай нам сонце сяє,
Я вірю, нам до щастя – крок. Люблю тебе, кохаю!


6.04.2012.


Рецензии