Я Звiра бачила
Сполохав Ангела із лівого плеча;
Кидався з-за спини і мало не вкусив,
Від люті кидався, скавчав і навіть вив.
Із пащі чорної їдкий вогонь пашів –
З крильми обпаленими Ангел відлетів.
А Звір бісився, дужче скаженів,
Усе навколо знищити хотів.
Знесилився під ранок лютий Звір,
Хвіст підібгав, потупив в землю зір.
А Ангел з докором дивився і мовчав,
Лиш поглядом простить тебе благав.
Свидетельство о публикации №112040508013