три полля

то сонце вийшло
з берегів
чим вийшло?
округлістю ножів-мечів
касапа війство
зав"южило  в лихую мань
у степ некрайний
укликать сонечка за край
мій серп прощальний

та  тут , та вам, та і усім
долина лине,
недолинає... вість блага
ковиллям плине !

воно би й все перепройшло
та є ще люде
чиє засіяне зерно
у грудях буде
росте
през ребрість
із невиподиху
в знаменну безвість

укліннь
вклоняючись з сутьми
безтьменній суті

всіх сонць і лун
всіх  обсловесних змін
всіх зерен і плугів
спокуття.

куди ж ви воріженьки йшли?
собі небульці!


Рецензии