***
Здається,
Я загубилась
В лоскутному мареві
Свого відчаю.
Кімната пропахла
Горілими свічками-
Моїм сонцем вночі.
Я стала розмовляти
З книгами,
Полум`ям,
Бо ти тепер завжди
Мовчиш.
І, мабуть, прикро мені
За теє мовчання,
За те,
Що на кожній стіні
Проступає одинокість
Через невчасне
Признання
В своїх почуттях
Тобі.
Моє відчуття тепер
Вмирає.
І все тепер вмирає.
Я чую своє дихання,
Серце, зітхання.
З чого ти зітканний,
Моє нерозпочате
Кохання?
Мені тепер кінець
Регоче в очі.
Я більше не хочу.
Це востаннє.
Доброї ночі
Тобі.
побажання
© Copyright: Эви Ан, 2012
Свидетельство о публикации №112040310523
Свидетельство о публикации №112040310523
Рецензии