Початок
Та хочеться просто мовчати.
Попереду ночі безсонні
Й кайдани, неначе в полоні.
Так мучить і спрага, і втома,
Бо серце лишилося вдома,
І марно у Бога просити
Зухвалі гріхи відпустити.
Навколо ті самі сюжети,
А поруч не люди – портрети,
Написані кожним для себе,
І справжнім здається лиш небо.
Початок фінального маршу…
Ми граємо в ігри для старших,
І наслідки всім нам відомі –
Немає дороги додому.
На мить піднімає на ноги
Єдина рука допомоги
І посмішка, наче в тумані,
Пробуджує сили останні.
Та серце забилось частіше,
У просторі стало тісніше,
Стискають легені лещата
І думка – це тільки початок.
У нас на шляху до свободи
Ще будуть нові перешкоди.
Хтось буде в минуле дивитись,
Хтось вирішить просто спинитись,
А хтось буде рухатись далі,
Забувши про спроби невдалі.
Кому, як не їм, краще знати,
Як знову свій шлях починати?
Початок! І знову початок!
Шукати, любити, втрачати…
Але це життя того варте,
Щоб не помирати на старті.
Свидетельство о публикации №112040200807