Бувають янголи сумними,
Буває тяжко, серцю важко,
Та крила враз стають чужими,
Твій дух тремтить, як в клітці пташка…
Буває світ до нас похмурий,
І нам здається - безпідставно,
Не світлий, брудний, чорно-бурий,
І не такий як нещодавно…
І навіть коли світить сонце,
Нам хмари погляд закривають,
Сумні думки тягарять серце,
Та шлях наш кайлами ламають…
Але у Бога див багато,
І навіть в темряві суцільний,
Для людсько-янгольського брата,
Лунає глас любові дивний…
Тут головне глухим не стати,
Не бачу друже більше втрати,
Як в духа к Богу глухота,
Та в серці чорна сліпота…
Тож друже мій не смій втрачать надію,
Нам сонце світить крізь прошарок хмар,
Виборюй щастя для себе подію,
Ти вільний - сильний, то є Бога дар!
Не втрачати...
© Copyright: Дмитрий Лапа, 2012
Свидетельство о публикации №112040205576
Свидетельство о публикации №112040205576
Рецензии
Дуже правильно:головне в житті не втрачати надії..
Спасибі
Катюша Кабанец 02.04.2012 14:56 • Заявить о нарушении
Спасибі
Катюша Кабанец 02.04.2012 14:56 • Заявить о нарушении