Весняне вiтання у 2012
Не рахувать літа, а щастям милуватись.
І настрій мати сонячно-квітковий,
Про доньок двох та чоловіка піклуватись.
Здоров’я - за об’ємом з океан,
І сил, щоб по поверхні завжди плити.
Навіки заздрості розвіявся туман,
Та все сильніш хотілось дальше жити.
Щоб по Парижу босоніж, співаючи, з раненька,
А в Римі, на високих шпильках, як годиться.
У Лондоні під парасолькою, у крапочках біленьких,
Себе так вдало показати і на інших трішки подивиться.
Кохатиму завжди: за доньок і за вЕсну снів з тобою!
Як каравела, мчать хай почуття на всіх парах.
І квітів не букет, а цілу, безкінечну, галерею,
Нехай на фото, в маслі, або, навіть, у віршах.
Сороки щось про сорок скрекотали дуже тихо.
Забившись від грози життя чомусь під нашу стріху.
Вони обсохнуть й полетять, забравши злеє лихо,
Лелеки нам із висоти - принЕсуть нову втіху.
Поет ХХ сторіччя 8 березня - 2 квітня 2012 р.
Свидетельство о публикации №112040204693