Це вже не сон

Ще не цвітуть садки, не пахне м'ята,
Так зимно, не весняно на дворі...
Дощу, краплинки, та сніжок, мокренький, пада
На Україні милій, а у серці солов'ї,
Співають пісню голосну та дзвінку -
Щасливу, радісну мелодію життя.
Нарешті, знов я у твоїх обіймах, синку,
Та в твОїх, донечко, коханая моя!
Це вже не сон - я в своїм ріднім краї!
Із журавлями повернулася сюди.
Крізь світ морів, лісів, з-за небокраю,
З весни чарівної у безлічи води.
В моїй душі так солодко і тепло,
Неначе мед смакую від бджоли,
Хоч не всміхається мені, вкраїнське, сонечко -
Приємний, дуже, подих матінки землі!


Рецензии
Очень хорошее стихотворение,молодчина ! Спасибо, понравилось,удачи...

Мария Погорелова   01.04.2012 18:24     Заявить о нарушении