Зiвяле листя

Щось наче блискавка в небі
Раптово як метеор
І ще одна ще одна годі
Я бачив таке надвечор
Тоді зрозумів я що листя
То було всього лиш с тополі
І вітер зривав лише ті
Що були пожовклі і кволі
Все точно як в пісні про осінь
Немає ріднішої мови
Гармонія руху повітря
Сильніше стрункої промови
Напевно це вигадка часу
Та факт залишається факт
Що листя загине відразу
В театрі лише є антракт
І варто теперь зрозуміти
Що осінь оце ота сама
Не вимкнути не перемкнути
Підступна вона як реклама
Коли найдорожче втрачаю
Щемить починає боліти
У грудях за літню забаву
І певно вже час захворіти
Тепер справа імунітету
Що майстер із пристосувань
Хоч я не вживаю котлету
Із дуже простих міркувань
Бо вірю що звикнути можна
Вдягнувши десяток речей
Ідучи неначе до раю
Поміж незнайомих людей

А що я насправді втрачаю
Окрім беззупинного часу?
Згадавши ковток прохолодний
У літній час свіжого квасу
Напевно лише свої мрії
Слова в цифоровму парері
На мене впливають події
І сум я ховаю за двері
А хто я насправді – ніхто
І як мне звати – ніяк
Росту у своєму городі
Між грядками наче будяк
Така українська культура
Жалітись на своє коріння
Неначе я кактус в пустелі
І не чорнозем а каміння
І хто скаже що це не так
Що я на дурне навертаю
Тим я відповім що все так
Бо більше нічого не маю
І ще холодніше від того
Й без того холодне повітря
Зігрітись мені допоможе
Лиш слів невелика дровітня
Коли ти самотній думками
То світ весь неначе чорніє
Чи може зі мною одним це
Чи в очі усім вечоріє
Ми люди всього лише листя
І навіть дерева не вічні
То дурні себе утішають
Що вже вони стали публічні
Що вас пригадають байдуже
Вам лежачи буде у ямі
Бо ви як зламані стовпи
Потонете в сірій рекламі
У яму закопувать листя
Розумніше аніж палити
Бо тим хто бажає дишати
Лише воно буду смердіти
Це певно найбільша наруга
Приховувать правду від світу
Бо краще тонути в болоті
Ніж вибухи чуть динаміту
Шепоче брехню листя клену
До ще молодої смереки
Про те що її воно гідне
У прірві нічній дискотеки
Вражають яскраві події
До поки триває життя
Тим самим втрачаючи шанси
Довести себе до пуття
Не дивитесь далі за гілку
Байдуже що там під корою
А що вже казать про коріння
Я очі ховаю рукою
Життя це нічого не варте
Якщо тобі є що втрачати
Адже апетит бескінечний
Не легко тоді втамувати
Та варто лише зрозуміти
Що прийде осінній сезон
І ти упадеш безперечно
Зівялим на мертвий газон