Душа пізнала іншу мову.
Неначе грім серед ночі.
Пізнати хочу її долю,
Що зародилася в мені.
Хто розбудив в мені життя?
Хто заспів, що я замовк?
У сірім димі небуття.
Я під дощем трохи намок.
Немов побачив уві сні.
Її чудові очі полохливі.
Почув чарівні ті пісні.
Такі веселі, жартівливі.
Забув про все, що турбувало.
Розмова з нею - пляма у пітьмі.
Вогонь все дужче роздмухала,
Що загубився в самоті.
Мова
© Copyright: Назаров Максим Александорович, 2012
Свидетельство о публикации №112040104235
Свидетельство о публикации №112040104235
Рецензии