З роками мудрими ставали,
Другим сьогодні все стає,
Проблем із совістю не мали,
Цінили всі життя своє.
В громаді злагода і спокій,
В майбутнє вірили усі.
Надій було в душі широкій,
Ходили босі по росі.
Віряни вірили у Бога,
А інші зовсім навпаки.
У всіх була своя дорога,
Були в громаді й дураки.
Із іменем Христа,
Ішли вони завжди війною.
Палили села і міста,
Вважали місію святою.
І зла чимало натворили,
На нашій праведній землі,
Ріками люди сліз пролили,
Змиритись не хотіли, ні.
Уміли ж пращури боротись!
І бити ворога завжди.
Своєму Богові молитись,
І гнати з рідної землі.
У кожного із нас своя дорога,
Йдемо по ній і їдемо роки.
Благаємо і молимо ми Бога,
Щоб нам не заважали дураки.
Дорога
© Copyright: Борис Мохонько, 2012
Свидетельство о публикации №112033005841
Свидетельство о публикации №112033005841
Рецензии