Хвилi
(від приязні за крок),
Виходячи погрітись на зарінок,
Гривасті хвилі жумрають пісок, –
Вони ж не коні,
їм не треба сіна.
Залижуть болю встояний полин,
Зітруть сліди присутності моєї
У цьому світі.
Часу тихий плин
Зажебонить пахкою течією.
Блаженний спокій.
Геть усі табу!
Гарячим тілом кидаюсь потішно
У гомінкий запінений табун, –
Нехай затопче
лагідно і ніжно.
Свидетельство о публикации №112033003328