Примітивний віршик.
…До Бога вирівнюють шлях вороги –
Тож мусимо ми їх терпіти.
Бо без ворогів – нас обсядуть гріхи,
Що любі нам й рідні мов діти.
А ворог як прийде - то й не до гріхів!
Молитву шлем хутко до Бога!
Ото ж бо, шановні, любіть ворогів,
Що вказують вгору дорогу.
По вістрях їх списів йдемо ми уверх,
Надійна вони нам опора,
Щоб наш, у молитвах, язик не пошерх,
Як тертиме гонор на порох…
2012
Про ворогiв
© Copyright: Александр Зубрий, 2012
Свидетельство о публикации №112033001326
Свидетельство о публикации №112033001326
Рецензии