Так тихо,спокійно
На узбіччі життя,
Ніщо не бентежить, ніщо не дратує...
З думками земними
Тут відсутнє злиття,
І вітер спокуси в душі не вирує.
В цій тиші безкраїй
Наче скеля стоїш
Крізь біль простягнувши прохання молитви.
Шепочеш коханню:
Не торкайся, облиш...
Я хочу цю мить ще хоч трохи продлити...
Коротка, благана,
Відлетіла вона,
У вихор подій душу знов повернула.
І світу омана
Знов хитає човна,
Пливу до причалу "Останній притулок".
29.03.2012
Так тихо, спокiйно...
© Copyright: Андрей Владимирович Нестеров, 2012
Свидетельство о публикации №112032909794
Свидетельство о публикации №112032909794
Рецензии
Андрію, гарно, задушевно, з печаллю та сумом... у Ваших віршах багато власного, неповторного бачення світу. Хай Господь Вас оберігає!
Вера Кухарук 16.05.2012 17:08 • Заявить о нарушении
Вера Кухарук 16.05.2012 17:08 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.