Знала

Знала,   що   любов   минає,  що  в  ночі  своє   світило.
Вірила.    Чому – не  знаю…   Посміхався   ти  так  мило.
Бачила   в   очах   не   втому,   а   байдужість   в   кожнім   слові.
Тільки   вся   біда  у   тому,    що   стара   любов  -   не   нова.

З   свічкою   й   кохання   згасло,   і   по   ночі   знову   ранок.
Кажуть,   що   і   це   є   щастя -  я   ж   не   бачила   коханок.
Вогнищем   горять   руїни,   бо   стосунки    вже   в   опалі.
Скажеш:   «Ти   завжди – єдина».  Тільки   нерви   не  із   сталі.
(28.03.12)


Рецензии
Нервы надо беречь . Это наше всё...

Яков Баст   20.02.2015 22:50     Заявить о нарушении
Спасибо, добрый друг!

Елена Каминская7   21.02.2015 14:33   Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.