вс л тають, мила, а ти сидиш..
у нашому вихрі життєвих сцен
я хочу тебе любити
але навіщо це все ?
Ти запався у свій простір
там чекаєш ночі і дні
щось видумуєш ,гадаєш
щось ,чого нема в мені
Дитинно ,не плач ,все проходить
час-золотоцінна спроба
я бачу краї твоїх почуттів ,і мені стає не по собі
Я -синій розпад холодних дощів
я -подих і край
перехрестя наших долонів -неймовірний холод
чому ти мене не питаєш мене
адже "всі літають ,мила ,а ти сидиш .."
я сиджу ,мені соромно ,все скінчилось
мені немає міри ,гарячі квіти високого тиску
мені підспівують
я маю плакати ? ні .
Облизуй конверти ,топчи квітки
кидай мені "Ти ! "
я знову с тобою відверта
"І знаєш , в нас двох ніколи немає душі " .
Свидетельство о публикации №112032906446