Пiсня про кохання

І дитинство майне, і з батьківського дому
В світ широкий-великий дорога веде.
Та настане пора, пора покохати
І відверто скажу - кохаю тебе!

Щоб пройти нам разом ту дорогу далеку,
Щоб у злагоді жити й світила в житті нам любов,
Щоб дітки виростали, немов ті колосся пшениці,
Щоб щасливі були й кохалися знов!

І тепер я душу відкрию - нехай вітер віє,
Не страшить він мене і не зможе згубить!
Я кохаю життя, а тебе ще сильніш покохати зумію,
Бо я вірю, що є, та сила велика  любов!
 (90-і - лютий 2012)


Рецензии