Забудь усе! усе забудь!
Що було, є чи може снилось.
Любов привиділась мабуть,
Коли земля вже снігом вкрилась.
Мабуть, здалося, що не сніг,
А щастя падало під ноги.
Невже любов моя - то гріх? -
У відчаї питала Бога.
Невже є помилкою те,
Що щиру правду не таїла?!
Мабуть ти думав:"То пусте!"
Мабуть ти думав: "Надоїла!"
Напевно сил моїх замало...
Даремно думала, що сильна...
З любов`ю в піджмурки я грала,
А ти все думав:"Божевільна!"
Думки, надії, почуття,
З душі жорстоко вириваю!-
Не буде нам удвох життя,
Тому любов свою вбиваю.
Себе караю, а тобі
Душі байдужість я прощаю.
Любов вмирає у журбі -
Притулку в серці їй немає...!
Забудь УСЕ!
© Copyright: Аленка Мындак-Стадничук, 2012
Свидетельство о публикации №112032800808
Свидетельство о публикации №112032800808
Рецензии