Чому? Не знаю я сама,
В думках вертаюся до тебе.
Горить душа моя дарма
І жар підноситься до неба.
Горить, палає і пече!
Лиш серце попелом вкриває...
Твоя душа, немов мечем
Мене байдужістю карає.
І в мить загибелі легку
Із уст зривається питання:
Чом за любов мою п`янку
У відповідь лише знущання?
Чом квіти мрій і сподівань,
Ті, що дарую я востаннє,
І той вінок моїх бажань ,
Ти зрониш долу без вагання?
За що мені така печаль?-
Душа кричить тобі щосили!
Та ти мовчиш, тобі не жаль...
І чути це не хочеш, милий.
Тобі молюся, мов Творцю,
І крик душі у небо лине.
Послухай пісню ти оцю
Душі, що у молитві гине...
ЧОМУ?
© Copyright: Аленка Мындак-Стадничук, 2012
Свидетельство о публикации №112032800493
Свидетельство о публикации №112032800493
Рецензии