Пригнічує розум
Скалічене серце
Згасає потроху життя,
Полине до раю
( а що це? і де це?)
Твоя невгамовна душа.
Темніє в очах,
Терпнуть руки від болю
Бракує повітря в грудЯх
Тримаюся міцно за хвильку любові
І бачу в твоїх очах страх.
Я хочу всміхнутись
Вуста не слухняні
Скривились від спазму. Не йди.
Думками я наче після дурману
Свої залишаю
сліди.
Пригнічений розум
Скалічене серце
Померло життя назавждИ!
Полину до раю.
Далеко.(а
де це?)
Туди де малюються сни..
21.06.11
***
© Copyright: Аля Валентина, 2012
Свидетельство о публикации №112032712106
Свидетельство о публикации №112032712106
Рецензии