Поодиноких звернень, самотужки.
Вирішую за образами,я думки.
За откровеннями й почуттями,
Нестримна повінь, як чутки.
І все нагадує, черницю,
Що ходить с посохом, мов тінь.
Я в очі дивлюсь, як в криницю
Холодна, свіжа, дивится у синь.
І я між тим, незрозумілий,
Що поєднати не зумів.
Латаю образ з почуттями,
Щоб в сердці, стримати свій гнів.
Погляд
© Copyright: Игорь Колотило 2, 2012
Свидетельство о публикации №112032608291
Свидетельство о публикации №112032608291
Рецензии