Чекання

За рогом ближнього будинку
бузковий кущ давно росте.
Коли іду я на зупинку,
дивлюсь на листячко просте.
Той кущ рясніє з кожним роком,
як тільки скінчиться зима,
хоч будь-який собака скоком
на нього лапу підніма.
Я ним милуюся у травні,
коли він знову зацвіте.
Ми з тим кущем друзяки давні
і розмовляєм тет-а-тет.
Коли ж бузкові грона в’януть,
казкову ронять новизну,
я мимохідь на них погляну,
про себе нищечком зітхну…
Отож чекаю я розмаю –
побачу китицю нову.
Бо, милий кущику, мов знаю,
як ти цвітеш – і я живу.


Рецензии
Долгих Вам лет жизни и успехов в творчестве!

Мила Московская   02.11.2013 10:34     Заявить о нарушении
Спасибо (хоть и с запозданием) за добрый отзыв.
Удач!
Юрий Ош

Юрий Ош   09.02.2014 00:02   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.