Ти знаєш, залікує суєта
Серця розбиті у коханні.
Ще необхідність гоїть й часу гіркота,
Вони при нас завжди живуть незвані.
Не мучусь я , достатно прохолов.
В сльозах принишкла осінь ... і прощання.
Вона ,як птах , ота свята любов
Живе у радості у днях чекання.
Я не журюсь , нехай горить свіча,
Горить для радості і для рятунку.
Нехай хворіє і лікується душа
Настояним в любові дивним трунком.
Горит свеча...
© Copyright: Анатолий Заступ, 2012
Свидетельство о публикации №112032611407
Свидетельство о публикации №112032611407
Рецензии