Як добре, що в селі живе ще мама!
Кусочок сонця, носячи в душі.
Вона для нас мов зіронька на небі
Дороговказ і компас у житті.
Як добре знати, що тебе чекають!
Христом і серцем виряджають в путь.
Благословляють. Молять. Навертають.
Корінням роду вірність бережуть.
Як добре, що в селі живе ще мама!
Худенька і мов маківка рум’яна.
Твоя!? Моя!? Голубка - не чужа.
Спіши. Лети. Дістатися крила.
Як добре, що в селі живе ще мама!
Та кличе хлібом батьківська земля
Знайди часину приїзди до мами,
Допоки сяє зіронька твоя.
Як добре, що в селi живе ще мама!
© Copyright: Людмила Васильчишина, 2012
Свидетельство о публикации №112032506981
Свидетельство о публикации №112032506981
Рецензии
Як щиросердечно і гарно написано... Людочка, просто зачепило якусь тонку струну душі. Хай пишеться!
Вера Кухарук 31.03.2012 18:03 • Заявить о нарушении
Вера Кухарук 31.03.2012 18:03 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.