Несподівано прийшла весна,
По важких шляхах прийшла здаля,
Розбудила мене віді сна
Клекотом заброди-журавля.
Відлітають пелюстки печально,
Яблуневий цвіт - неначе дим...
Восени він клекотав печально
Над осіннім садом цим.
А тепер вітає теплу днину,
Сонце, що встає щодня,
Прикликає милу і єдину,
Що зростить мале журавленя.
Прикликай, журавлику, навіки -
Най зігріє дім теплом своїм,
Хай твоя домівка повік-віку
Кличе щастя в мій спустілий дім.
Серце вірить, що тобі підвладні
Наших доль перетинки складні,
Так приклич, журавлику, кохання -
Ніжне - до наступної весни...
Весна
© Copyright: Надежда Кушнир, 2012
Свидетельство о публикации №112032504215
Свидетельство о публикации №112032504215
Рецензии