Ласточки в небесах
Легкокрилі, в вишину!
Вище, вище!
В безмежність сині вітряну…
в крилах свище...
Липи зоряно квітують,
Медом пахнуть.
Радість їм вітри несуть,
зелень – плахти,
Вир… В захопленні політ!
У безкрай!
Скільки зим та скільки літ,
Загадай…
Глянеш, вишина й вони…
Літа звінниця!
Сині вольнії сини,
Небо піниться,
Ластівки по небу линуть…
Радість днини!
Хочеться туди, до сині…
Як дитині.
Пахощі медвяні ллють
Ніжні липи
І блакить небесну п`ють:
Тихі, тихі.
В гордощах стоіть каштан,
Не зітхае;
Він у липи ніжний стан
Обнімає.
В темнім німбові листів
Шепіт днів,
Все забув і все простив
Мрійник злив.
В океані синяви,
Глянь, дива!
Ластівки. В цвіту сады,
Синява…
Віра Половинко
15. 03. 2010р.
Свидетельство о публикации №112032504045