Весна - художниця
І одразу так затишно стало.
Це гуляла тут ніччю весна
Й пишних котиків враз накидала.
Густо пнуться вони до неба,
Жовтувато – рожеві м’ячики.
Ну а весноньці далі треба
Всю рослинність яскраво позначити.
Розливає зелене, блакитне
На травичку, нарцис, барвінок.
Білим яблуня як заквітне -
То рожевий плюсне відтінок.
Позичає золота в сонця,
Набирає з неба блакиті.
Вже фіалки розкрили віконця –
Й стало дивно у всім білім світі.
Порядкує весна – художниця,
Чепурить все від сну зимового,
Чарівна, запашна переможниця-
Вишивальниця килиму нового.
Свидетельство о публикации №112032406165