Квiтка

Ти  квітка,  квітка,  яка  скоро  зів’яне 
Яка  ти  в  біса  жінка,  сімнадцятий  минає
Улітку,  влітку,  навколо  хлопці  та  дівчата
Помітно  тебе  здалека,  ти  королева  ПБК’а

Слухай,  слухай,  нащо  собі  брехати?
Що  у  бокалі  це  не  увискі,  що  ти  не  одна  у  хаті
Дмухай,  дмухай,  під  дурью  веселіше 
Й  ти  не  будеш  пам’ятати,  як  цього  хлопа  було  звати

А  вона  сміється  –  регоче
І  ці  чорні,  чорні  очі
В  них  ти  бачиш  пропащу  душу
А  губи  шепочуть:  залоскочу

Потім  бачиш  лише  її  спину
На  її  куприк  пускаєш  слину
Вона  тобі  каже:  «я  з  тобою  назавжди»
Але  забуде  тебе  за  хвилину

Праворуч,  ліворуч  –  всі  дивляться  на  неї
Вона  їм  посміхається  –  всі  в  захваті  від  неї
Ти  купиш  їй  морозива,  а  потім  її  купиш
Яка  в  біса  різниця  –  ти  її  сьогодні  любиш

Квітка,  квітка,  ось  як  воно  буває
Ла-ла-ла-ла-ла  тобі  вона  співає
Її  усі  кохають,  вона  нікого  не  кохає
Оченята  як  у  Бембі,  живе  в  шаленому  темпі

Й  знов  буде  сміятися 
І  ці  чорні,  чорні  очі
І  губи  що  шепочуть 
Залоскочу,  як  захочу

І  знов  її  голе  тіло, 
Бездушна  мертва  лялька
Вона  з  тобою  назавжди
Назавжди!  Йди  пограйся!

Праворуч,  ліворуч  –  всі  дивляться  на  неї
Від  неї  всі  у  захваті,  вона  це  їх  ідея
Купляють  їй  морозива,  купляють  їй  намиста
Везуть  до  ресторанів,  везуть  до  центра  міста

І  хай  вона  лиш  хво*да,  але  її  всі  люблять
Вона  їх  всіх  ненавидить,  вона  їх  всіх  губить
Її  чарівні  очі,  її  легкі  вуста
Тобі  вона  співатиме,  королева  ПБКа

Je  sais  que  c’est  la  fin
Mais  je  t’aime  et  tant  pis
Je  te  bois  comme  le  vin
Dis-moi  tu  m’aimes  aussi

Mon  amour,  o;  es  tu?
Moi,  je  te  cherche  partout
Tu  m’aime  ou  tu  ment?
Dis-moi  parce  que  je  meure..
Sans  toi…*

І  хлопці  і  дівчата  –  всі  хочуть  бути  з  Квіткою
Вона  їм  посміхається,  відчиняє  раю  хвіртку 
Ляля  вже  готова,  ляля  може  все
Кліпає  очима,  невже  це  все?  Невже?

Квітка,  квітка,  яка  скоро  зів’яне
Яка  ти  в  біса  жінка?    Сімнадцятий  минає… 

*  Я  розумію,  що  це  кінець
Але  я  тебе  кохаю  й  тим  гірше
Я  тебе  п’ю,  мов  вино
Скажи,  що  ти  теж  любиш

Любове,  де  ти  є?
Я  тебе  усюди  шукаю
Ти  мене  кохаєш  чи  брешеш?
Скажи  мені,  бо  я  помираю
Без  тебе...

Куприк  -  копчік
ПБК  -  південний  берег(узбережжя)  Криму


Рецензии
Я бы раньше на это стихо даже не взглянула. Но в сопровождении музыки звучит зачаровывающе. Актерское мастертво автора радует.

Ника

Ника Вербинская   29.04.2012 22:58     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.