У кожного своя стежина
Що правда кожний день,як в перший клас.
Буває і не знаєш,що там за дверима…
Дорогою рівненькою,кудись ми біжимо
І голова від болю вертиться на всі чотири боки,
але не можемо притишити ходіння кроки,
Бо все таки невпевнені,так ніби в перший раз.
А десь за пагорбом живе бажання час,
Виблискує і манить чисте золото.
Та тільки є приманкою для нас,
Від тих вершин так морозно і холодно.
Читаємо для себе між рядків.
Можливо там корисна інформація?
Часто буває, ми не знайшли знайомих слів,
І не захищена лишилась дисертація!
Свидетельство о публикации №112032404528