Я марную себе. Я втрачаю себе щоденно,-
Він крихти збирає й склада,
немов пазл, у долоні,
пізніш - видиха,
злітаю, як кулька пінна,
й стирчу,
повільно зникая,
десь в недосяжних скронях
мотиву та відгуків кожного з його друзів.
Він здригує легко та в мило пірнають руки,
пізніше - під воду.
Всміхається, мов би "дзуськи,
шалена моя".
Стихає серцевий гуркіт
та лине душа попід землю сховати сльози...
І тільки єство відчайдушно ллє в себе каву,
шматує питання. Кохання нестерпні дози,
де він закінчився на самому,
майже,
цікавому.
Тому що
© Copyright: Майка Андреева, 2012
Свидетельство о публикации №112032301425
Свидетельство о публикации №112032301425
Рецензии
Дуже гарно таким чином держать!Натхнення та красивий Бог!З уваженем Олександр з Росії
Александр Дубровин 3 23.03.2012 13:50 • Заявить о нарушении
Александр Дубровин 3 23.03.2012 13:50 • Заявить о нарушении
Спасибо, Саша..)
Что не из Украины - сразу ясно по рецензии))
Однозначно взаимно.
Майка Андреева 23.03.2012 19:11 Заявить о нарушении
Что не из Украины - сразу ясно по рецензии))
Однозначно взаимно.
Майка Андреева 23.03.2012 19:11 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
