Постпанк

я відчуваю постпанк під твоїми ребрами —
сure для змучених душ, затраханих мізків —
най він лунатиме далі,
шоб не хотілося більше
роз-
     you-
         шитися
на скляні стіни,
                стелі,
                скелі,
креслитись перпендкуляром
до карнизів та балок,
математично доводити свою зайвість.

Най лунає постпанк.


Рецензии